Expandmenu Shrunk

Вірші

1

В той день коли твій голос згас

І серце перестало битись

Став самим страшним днем для нас

І ми не можем з цим змиритись

 

2

Пройдуть роки, зпливуть тумани,

Над світом знов зійде зоря,

Та не зітруться всі ті рани,

Що принесла нам смерть твоя.

 

3

Пішов(шла)від нас ти дуже рано

Ніхто не зміг тебе спасти

В серцях глибока наших рана

Поки живі ми-знами Ти.

 

4

Ніхто тебе спасти не зміг,

Пішов з життя ти дуже рано,

Залишив смуток і печаль

В серцях лишив глибоку рану.

 

5

Твоїм теплом були і ласкою зігріті,

Ми поховали тут все найдорожче в світі,

Від всіх життєвих мук душа твоя спочине,

А пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.

 

6

Жаль серце стискає,

Гірко плаче душа

Більшого горя немає.

Як втрата твого життя.

 

7

Ми кажем Вам спасибі,рідна мамо!

Бо Ви вказали шлях, яким у світі йти.

Через століття до вершин високих

Ваш образ в серці будемо нести.

 

8

Як тяжко повірити в горе

Як тяжко признатись собі

Що тіло твоє для спочинку

Навічно віддане землі.

 

9

Тебе нещастя від сім’ї забрало

То спи спокійно у могилі цій

В житті тебе любили, поважали,

А зараз серце крає горя біль.

 

10

Є сила що може забрати з життя,

А з пам’яті рідних – ніколи.

 

11

На думці ще трохи пожити було

 Та сонце сховалось, за хмари зайшло.

 

12

Як прийдете на могилу

Низько поклоніться

І за мою душу Богу

Щиро помоліться.

 

13

Під цим хрестом моя могила,

Де буду вічно спати я.

Згадай і ти мене моя родино,

Колись між вами жив і я.

 

14

Дитячий

Як рано затихли уста

Як швидко закрилися очі

Без тебе сумує сім’я

Сумує щодня і щоночі.

 

15

Дитячий

Одною квіткою земля бідніша стала

Одною зіркою багатші с тали небеса.

 

16

За ніжність,щирість і любов,

За працьовиті Ваші(твої) руки.

Низький складаємо уклін –

Дружина, діти та онуки.

 

17

Хай зігріють твою домовину,

сонечко вдень, а місяць вночі,

спи спокійно наша мамо, бабусю,

вічна і добра пам’ять тобі.

18

Серце стиснуте від болі.

І смуток у нас на очах.

Ти навіки пішов із свого дому,

Лишив нам память і печаль.

 

19

Прожив ти, дуже мало, життя пізнати ти не встиг.

Трагічний став весняний день, коли тебе не стало.

Розпорядилась доля так, життя твоє забрала.

Рану душі і серця біль, для нас усіх завдала.

 

20

Остання шана чоловіку, батьку, дідусю.

 

21

У розквіті віку твого молодого,

Навіки закрилися очі твої.

Залишили смуток, біль серця і сльози,

А в пам’яті нашій ти вічно жива.

 

22

В той день, коли

(зима, весна, літо, осінь) настало,

і серце захотіло жити.

Тебе ріднесенька(ий) не стало

І ми не в силах щось змінити.

 

23

Твоїм теплом були і ласкою зігріті,

Ми поховали тут все найдорожче в світі,

Від всіх життєвих мук, душа твоя спочине

А память і любов до тебе ніколи не загине.

 

24

Ти був твердиня нашої хати

Ти був у всьому голова.

Як же, нам любий тяжко забути,

Змиритись з тим, що тебе вже нема.

 

25

Спи синочку дорогий, сумно нам без тебе,

Не приходиш ти до нас, тільки ми до тебе.

 

 

 

26

Вогонь життя раптово згас,

Печаль і смуток серце ранить,

Низький уклін тобі від нас

І вічна пам’ять.

 

27

Ти чесно жив, любив життя.

І ось пішов у небуття.

Та залишив ти світлу пам’ять

І вічно будеш любий з нами.

 

28

Нашу радість і надії,

доля зла підстерегла

Замість успіху, радості –

біль, скорботу принесла.

 

29

О, мама! Вот уже недолго и вечность желанная

сменит тяжолый твой жизненный путь

Там за любовь, тебе, многострадальная

Ангелы лучший венец принесут.

 

30

Нехай вітер тебе заколише.

Ніжну пісню співають пташки.

Спи спокійно – ми будем молитись

За спасіння твоєї душі.

 

31

Як жити тепер нам без тебе.

Дитина моя рідна,

В душі зосталась

І біль нестерпна.

 

32

Ти пішов(шла) від нас у вічність

Але память про тебе

Ніжність і доброта твого серця

Назавжди залишаться з нами.

 

33

Все так раптом зникло –

любов, надія, майбуття…



Обговорення закінчене